Школа до Жовтневої революції
У XIX столітті царська Росія була тюрмою народів. Особливо це позначилося в галузі народної освіти, і розвитку національної культури. Адже царизм виступав як душитель національної культури неросійських народів. Він прагнув всіма силами тримати народ у неуцтві, покорі. Тому й недивно, що школи в селах були церковно-приходські. Мета їх - навчити людей читати "святе" письмо по церковних книгах і вірно служити царю-батюшці. Така школа була відкрита в селі Супрунівці в 1346 році. До цієї школи приймалися діти віком 10 років переважно із сільської знаті. Термін навчання 1-2 роки.
Спеціального шкільного приміщення ще не було. Діти навчалися на квартирі в дяка. Будинок церковно-приходської школи побудували в 1856 році. У ньому було три класи з трьохрічним навчанням. Крім вивчення слов'янського письма, стали вивчати арифметику, географію і природознавство. У цій школі вчилися самі дівчатка. Хлопчики навчилися в приватній квартирі з однорічним навчанням лише «Закону Божого».
Після скасування кріпосного права в 1861 році, освітньої реформи змінювалася освіта і на Україні. У селах земства відкривали народні школи. У містах відкривали міські училища й гімназії, а на селі - початкові вколи. У 1894 році земство побудувало будинок школи і в с.Супрунівці.
У 1904 році цю школу реорганізовано в однокласну міністерську з чотирирічний терміном навчання. Але і в цю школу дітям сільської бідноти попасти було важко. За школою був суворий політичний нагляд в особі попічителя школи. Він мав право зарахувати дитину до школи або виключити її зі складу учнів, мав право зняти з роботи будь-якого вчителя. Таким попічителем у с.Супрунівці був представник сільської буржуазії Суховій Григорій Наумович. Ця школа охоплювала район діяльності Супрунівської волості і нараховувала в собі 200 учнів. У 1906 році на кошти земства та сільського населення розпочали будівництво нової школи, і в 1909 році в цьому приміщенні стала працювати двохкласна міністерська школа з п’ятярічним терміном навчання. Але й вона не задовольняла потреби населення в освіті.
Наша школа після Жовтневої революції
Радянська влада встановила загальнообов'язкове навчання всіх дітей шкільного віку. Вся країна вкрилася великою сіткою шкіл і вищих навчальних закладів. Після встановлення Радянської влади в с.Супрунівці була організована вищепочаткова школа, яка охопила майже всіх дітей шкільного віку.
У 1919 році була організована семирічна трудова школа, яка охоплювала дітей від 7 до 13 років. У Супрунівській школі було 7 класів, в яких навчалося 245 учнів. Незабаром приміщення стало тісне, перейшли на двозмінну роботу. У школі навчалося 350 учнів. Сім років поруч з дітьми навчалася доросла молодь села у вечірній школі. У 1930 році учнів було вже 400 чоловік. У 1935 році Супрунівська школа була перетворена в середню, а в 1936 році тут уже працював 8-й клас, у 1938 році відбувай перший випуск 10-го класу. 30 осіб одержали атестат зрілості. За 6 років свого існування, до 1941 року, школа випустила до 200 учнів з середньою освітою. У 1941 році всі класи були паралельними і кількість досягла 700 чоловік. При школі була бібліотека до 4000 примірників книжок, хімічна і фізична лабораторії. Школу оточував великий яблуневий сад.
Супрунівська школа під час німецької окупації
У вересні 1941 року німці ввійшли в село. На подвір’ї школи були розставлені вози із снарядами, продуктами; коней прив'язували до молодих дерев. Німці оселилися в школі. Парти порубали і попалили на своїй кухні, спалили портрети, книги, навчальні приладдя. Через деякий час у школу пригнали радянських людей з Харкова для будівництва дороги. Цими ж людьми була врятована школа від пожежі під час розведення німцями вогню прямо в приміщенні. Квітники були затоптані, дерева поламані. Через деякий час у центральному приміщенні школи німці зробили конюшню. А в другому приміщенні знаходилася коптільня, де робили ковбаси. У 1942 році німці відновили роботу 1-4 класів. Вивчали такі предмети: Закон Божий, математику, географію, українську мову і літературу та німецьку мову. Директором був Шарлай П.Д. Дітей вчили віддавати честь начальству і кричати «Хайль» /зі слів Гергеля М.О./.
Супрунівська школа після окупації
Перебувавши на українських землях німці опустошили міста та села. 23 вересня 1943 року землі Полтавщини і Супрунівку було звільнено. З потроєною енергією звільнений народ почав відбудовувати господарство.